- ворогувати
- -у́ю, -у́єш, недок., з (між, поміж) ким, без додатка і діал. на (до) кого.Бути у ворожих стосунках, виявляти неприязнь, ненависть до кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ворогувати — дієслово недоконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
ворогуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до ворогувати … Український тлумачний словник
примирятися — я/юся, я/єшся, недок., рідко, примири/тися, мирю/ся, ми/ришся, док. 1) Переставати сердитися один на одного. || Переставати ворогувати з ким небудь, встановлювати мир. 2) Ставитися терпимо до кого , чого небудь. 3) Усвідомивши необхідність чого… … Український тлумачний словник
ревновати — змагатися; турбуватися, ворогувати; наслідувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів